День слов'янської писемності і культури



У 1994 році Кабінет Міністрів України, підтримуючи ініціативу Міністерства культури і Українського комітету славістів, прийняв постанову про проголошення 24 травня кожного року Днем слов'янської писемності і культури. У 2004 році святкування цього дня закріплено Указом Президента України № 1096/2004. 
24 травня Церква здійснює пам'ять святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов'янську абетку створили в грецькому монастирі, в одному з місіонерських подорожей відвідали кримський Херсонес. Слов'янська писемність була створена в 9 столітті, близько 863 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» за іменем візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодну справу освіти слов'янських народів старший брат Мефодій. Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов'янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця. Одночасно зі створенням слов'янської абетки він почав роботу над перекладом з грецької мови на слов'янську книжну мову Євангелія, Псалтиря, богослужбових книг. 
З прийняттям християнства на світовій арені з'явилася нова мова, який об'єднав слов'ян на значній території. Слов'янську мову після грецької та латинської стала третьою мовою у середньовічній Європі, на якому поширювалося слово Боже. Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила і Мефодія та їх учнів мала всеслов'янське значення. Спочатку це свято як День слов'янської писемності і культури почали святкувати в Болгарії в 19 столітті, а потім і в інших країнах: Росії, Україні, Білорусі. Йому присвячуються наукові форуми, проводяться різноманітні культурні заходи. 
Є в Україні і ще одне свято, присвячений слову - День української писемності та мови. Він святкується 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.


Джерело