Рассказывает военный врач высшей медицинской категории Хоминец Владимир Викторович.



У США, або іншій цивілізованій країні, ця жирна і дуже не вихованв свиня, за подібні дії отримала пять років позбавлення волі, але нажль не в Україні. Шкода, дуже шкода, що ніяк не може країна повернутись у правове поле.

Які загрози законопроекту № 5110? Коментар щодо посилення відповідальності за правопорушення, учинені стосовно працівників правоохоронних органів



Законопроект № 5110 від 09.09.2016, зареєстрований народними депутатами Найємом, Тетерук, Березою, Сотник та Голуб, містить загрози для прав людини. Саме тому ми вирішили коротко проаналізувати нововведення, які пропонуються.
У першу чергу зазначимо, що мова йде не тільки про введення нового поняття “образа” в Кодекс про адмінправопорушення, а й про зміни до Кримінального кодексу.
Умовно поділимо законопроект на три блоки:
  1. внесення змін до ст. 185 КУпАП (“Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського…”) – введення відповідальності також за образу поліцейського та посилення відповідальності за цією статтею загалом;
  2. внесення змін до ст. 342 КК (“Опір представникові влади, правоохоронного органу…”) – виокремлення опору працівникові правоохоронного органу в окремий склад злочину, відповідальність за яке передбачається ст. 342-1 КК, та посилення відповідальності за нього;
  3. зазначення в примітці до запропонованої ст. 342-1 КК – визначення терміну “працівник правоохоронного органу” та “опору”. Нагадаємо, що вичерпного переліку правоохоронних органів в Україні не існує. Тому науковці схильні застосовувати перелік, наведений в Законі “Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів”, однак не всі погоджуються із тим, що він може виходити за межі цілей цього Закону.
Надамо оцінку кожному з цих блоків.
Перший блок викликав найбільше зацікавлення, передусім у журналістів. Посилення відповідальності полягає у збільшенні штрафу вдвічі, а також — запроваджені ще більшого штрафу для правопорушення, вчиненого групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке правопорушення.
“Образа поліцейського” – “нецензурні чи брутальні висловлювання, непристойні жести, непристойна оцінка особистих якостей та інші аналогічні дії, адресовані чи направлені на працівника правоохоронного органу”. Цей набір оцінних суджень викликає ряд запитань, які неодмінно постануть у правозастосуванні. Швидше за все, це стане додатковим приводом затримати людину, хоча насправді сьогодні ця стаття застосовується з тією ж самою метою. Різниця полягає лише в тому, що сьогодні поліцейський має бути ввічливим та проявляти тактовність у спілкуванні, а якщо образи, нецензурні жести перешкоджають його діяльності (наприклад, не може зосередитись на складені протоколу, не може належним чином роз’яснити третій особі суть правопорушення тощо) – він має право притягнути людину, що лається, до відповідальності за ст. 185 КУпАП. У ситуаціях, коли він цього не робить (наприклад, випадок із “миколаївськими мажорами”) – він проявляє бездіяльність, адже йому надані правові механізми для вирішення таких ситуацій. Тобто необхідність запровадження такого поняття обмежує право людини на особисту недоторканість.
Уведення в КУпАП такого оцінного поняття, як “образа” взагалі має хитке юридичне підґрунтя. Наприклад, якщо мова йде про честь та гідність, ділову репутацію поліцейського тощо – є цивільно-правові відносини, які регулюють захист цих властивостей особи.
Другий блок ми коментувати не будемо. Необхідність посилення відповідальності не очевидна, а кримінальна статистика говорить про невелику кількість справ за ст. 342 КК (58 направлених в суд проти 69 закритих за ч. 1 п.п. 1, 2, 4, 6 ст. 284 КПК за перше півріччя цього року), які направляються в суд. Отже, на наш погляд, проблеми із цією статтею перебувають не у площині розміру санкції і мають вирішуватися іншим шляхом.
Третій блок є позитивним, адже відсутність дефініції “працівник правоохоронного органу” в розділі XV КК “Злочини проти авторитету органів державної влади…” ускладнює ситуацію із кваліфікацією злочину в певних випадках, а також створює ще низку проблем в правозастосуванні. Однак, на жаль, запропонований законопроект лише уточнює, а не вирішує це питання. Проблема в тому, що він залишає перелік не вичерпним, адже під іншими органами, які “здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції” можна розуміти ряд органів влади, що вкрай відмінні за своєю діяльністю та необхідності посиленого захисту цієї дільності.
Щодо поняття “опору” – воно і раніше визначалось всіма науково-практичними коментарями і, найголовніше, правозастосовником таким чином, як пропонує законопроект. “Під опором слід розуміти вчинення активних дій, поєднаних із застосуванням до потерпілого фізичної сили (зокрема нанесення ударів, побоїв)” – не додає нічого нового, лише уточнює поняття “опір”.
Отже, не дивлячись на наявність позитивних норми (визначення поняття “працівник правоохоронного органу”) законопроект напоспіх намагається вирішити питання, відповіді на які лежать в площині правозастосування, а не правотворчості. Просте збільшення розміру санкцій є непродуманим кроком та, скоріше, призведе до ще меншої кількості проваджень за цими статтями, а отже й менш ефективного виконання цілей і завдань кримінального процесу.
Підсумуємо:
  1. Законопроект містить загрози для прав людини – введення поняття “образа” закріплює чинну практику безпідставного притягнення до відповідальності за ст. 185 КУпАП. Не дивлячись на запропоновану примітку із визначенням цього поняття, воно залишається розпливчастим і прогнозованим буде відхилення таких протоколів судами внаслідок відсутності складу правопорушення. Правового механізму “якщо особа перешкоджає діяльності поліцейського у формі дії або бездіяльності, то вона проявляє злісну непокору” достатньо.
    Захист честі та гідності, ділової репутації – сфера цивільно-правових відносин.
  2. Законопроект є поспішним в частині збільшення розміру санкцій – це не вирішить проблему у відносинах поліцейських і громадян, а тільки послабить кримінально-правових захист зазначених відносин.
  3. Перелік правоохоронних органів, запропонований у законопроекті є не вичерпним, адже під іншими органами, які “здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції” можна розуміти ряд органів влади, що вкрай відмінні за своєю діяльністю та необхідності посиленого захисту цієї дільності.


P.S. 21 вересня був зареєстрований альтернативний законопроект – №5110-1 – оцінку якого ми надамо згодом.
Щодо практики покарання за образу при виконанні службових обов'язків поліцейського у РФ.
26 летний житель г.Агидель  осужден к обязательным работам. Прокуратурой г.Агидель 10.02.2014 поддержано государственное обвинение  в отношении 26 летнего жителя г.Агидель гражданина Ф., который обвинялся в публичноv оскорблениb представителя власти при исполнении им своих должностных обязанностей.
Гражданин Ф. публично оскорбил представителя власти при исполнении им своих должностных обязанностей при следующих обстоятельствах.

26.12.2013 сотрудник полиции ОП по г.Агидель, исполняя свои должностные обязанности, предусмотренные п.п.1,2,5,11 ч. 1 ст. 12 ФЗ от 07.02.2011 № 3-ФЗ «О полиции», согласно которым он обязан осуществлять в соответствии с подведомственностью проверку сообщений о происшествиях и принимать по таким сообщениям меры, предусмотренные законодательством РФ, пресекать противоправные деяния, административные правонарушения, подошел к находящемуся в состоянии алкогольного опьянения гражданину Ф., представился, показал служебное удостоверение сотрудника полиции и в соответствии с п. 1 ч. 1 ст. 13 ФЗ «О полиции» потребовал прекратить противоправные действия. В этот же момент гр-н Ф., будучи в состоянии алкогольного опьянения, из-за внезапно возникших личных неприязненных отношений к сотруднику полиции, осознавая, что сотрудник полиции находится при исполнении возложенных на него обязанностей по охране общественного порядка и в соответствии с ФЗ «О полиции» является должностным лицом, которое постоянно осуществляет функции представителя власти, умышленно, с целью воспрепятствования нормальной деятельности органов власти, а также желая публично унизить честь и достоинство личности сотрудника полиции, стал публично, громко и демонстративно выражаться грубой нецензурной бранью в присутствии посторонних лиц , тем самым оскорбив сотрудника полиции.

Суд квалифицировал действия подсудимого Ф. по ст. 319-УК РФ – как публичное оскорбление представителя власти при исполнении им своих должностных обязанностей.

Приговором от 10.02.2014 года гр-н Ф. признан виновным в совершении преступления, предусмотренного ст. 319 УК РФ и назначено наказание в виде обязательных работ сроком на 200 часов.