З 12 - 25
травня 2019 року делегація від Херсонської обласної організації Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України виїхала до Франції з нагоди 61-го міжнародного військового паломництва.
Основною метою якого є укріплення миру в світі. Близько пятидесяти країн світу надішле в Люрд свої делегації.
Українська делегація рухатимеця за маршрутом поломництва: Львів – Вроцлав – Дрезден – Брюгге - Париж – Шартр – Мон-Сен-Мішель –
ЛУРД –Каркасон – Палава Ле Флот – Лаванья – Рим – Ватикан – Венеція –
Будапешт – Львів
Маршрут ветеранів військового паломництва до Лурду для
участі в 61-у Міжнародному військовому паломництві 2019 року
12.05. 2019 року прибуття до Львову, далі:
- Львів- Вроцлав;
- Вроцлав - Дрезден;
1) готель, поселення о 22.00 год. (сніданок,
надалі від’їзд о 8.30-9.00)
13.05. Дрезден (екскурсія та вільний
час)
Адміністративний центр землі Саксонія. Населення міста становить
547 172 ос. Одне з
найбільших центрів промисловості, транспорту, науки та культури, з найбільш відвідуваних
туристами міст Німеччини (8 млн в 2009 р.).
У місті розмішені всесвітньо відомі зібрання предметів мистецтва — Галерея старих майстрів та колекція коштовностей «Зелене склепіння». Це колишня князівська скарбниця Веттінів, що охоплює період від Ренесансу до класицизму. Назва найбагатшої колекції коштовностей в Європі походить від колон Залу коштовностей, що мали малахітово-зелений колір, які зараз закриті дзеркалами.
13.05. Дрезден-Брюгге
2) готель, поселення о 23.00 год.
14.05. Брюгге (екскурсія та
вільний час)
Столиця провінції Західна Фландрія Бельгії, за 16 км від морського
берега, на родючій рівнині, де з'єднуються глибокі три канали — Гентський,
Сльойський і Остендський, по яких можуть плисти великі морські кораблі.
Часом Брюгге називають «Північна
Венеція». Налічується 54 мости, з них 12 дерев'яних і розвідних для пропуску
суден.Варті уваги такі будівлі: чотирикутний ринок на великій площі (XIV ст.) з
вежею заввишки 107 метрів; на вежі — відомі куранти; реставрована готична
будівля ратуші, побудована наприкінці XIV ст.; в цій будівлі знаходяться
нещодавно відновлені 33 статуї фландрських графів і графинь, які були спалені
французами в 1792 р.; будівля суду, колишня резиденція графів Фландрії; в цій
будівлі знаходиться відомий камін, прикрашений різьбою на дереві, і
виготовлений у 1529–1531 рр., з численними гербами, портретами та статуями
Карла V, Максиміліана і Марії Бургундської, Фердинанда Арагонського та Ізабелли
Кастильської.
Кафедральний собор Христа
Спасителя побудований з цегли ще в XIII або XIV ст. Непоказний зовні, але зате
багато прикрашений всередині, з картинами та Каплиця «Святої Крові», або церква
св. Василя, — двоповерхова будівля; нижній поверх був збудований у 1150 р.,
верхній — у XV ст., чудово відреставрований у 1829–1839 рр.; за переказами,
Дітрих Ельзаський у 1150 р. привіз кілька крапель крові Спасителя, 700-річний
ювілей цієї події урочисто святкувався в 1850 р.; Єрусалимська церква з точним
відтворенням Св. Гробу; церква св. Якова з багатьма картинами, побудована в
1457–1518 рр.; Єпископська семінарія, шпиталь св. Йоганна, де крім багатьох
цінних картин зберігається рака св. Урсули, на якій художник Мемлінг намалював
катування 11.000 кельнських дівчат.
14.05. Брюгге-Париж
3) готель
15.05. Париж (прибуття о
12-13.00 год., екскурсія, вільний час)
4) готель
16.05. Париж-Шартр
(відвідування в резерві, 2 год. – екскурсія)
(відвідування в резерві, 2 год. – екскурсія)
Ша́ртрський собо́р, або Ша́ртрський
катедра́льний собо́р Ді́ви Марі́ї — католицький катедральний собор у Франції, у
місті Шартр префектури департаменту Ер і Луар.
Споруджений у 1194—1220 рр.
Названий на честь Діви Марії. Пам'ятка культової готичної архітектури.
Особливістю зовнішнього вигляду є
його дві відмінні одна від одної вежі. 105-метровий шпиль південної башти
відноситься до 1140 р., його виконано у формі романської піраміди, північна ж
вежа заввишки 113 метрів має основу, яка залишилася від романського собору, а
її шпиль з'явився на початку XVI ст. і є взірцем пізньої готики.
Має 9 порталів, три з яких
збереглися від старого романського собору. Північний портал датується 1230 р. і
містить скульптури персонажів Старого Заповіту. У південному порталі, створення
якого припало на 1224—1250 рр., використано сюжети з Нового Заповіту з
центральною композицією, присвяченою Страшному Судові. Західний портал Христа
та Діви Марії, відомий під назвою Королівський, датується 1150 р., й має дуже
відоме зображення Христа у Славі, створене тоді ж (у XII ст.).
Собор славиться кольоровими
вітражами, загальна площа яких становить близько 2000 м².
Вітражам притаманна надзвичайна
насиченість і чистота барв, таємниця виготовлення яких тепер вважається
втраченою. Зображення на вітражах відзначаються великою тематичною широтою —
сцени зі Старого і Нового Заповітів, сюжети з життя пророків, королів, лицарів,
ремісників і навіть селян.
16.05. ЧТ Шартр-Мон-Сен-Мішель 289 км – 4 год. (від Парижу – 380 км)
нагадування паломнику – 4 години переходу, тому що зупинка на 50 хв.
16.05. ЧТ Мон-Сен-Мішель
(2 год. - екскурсія)
Пляж(резерв)
Мон-Сен-Міше́ль (фр. Le Mont-Saint-Michel, тобто Гора Святого Михайла) — муніципалітет у Франції, у
регіоні Нижня
Нормандія, департамент Манш. Населення — 43 особи (2011).
До
будівництва першої культової споруди в VIII ст. острів мав назву Могильна Гора.
Згідно з «Золотою легендою», в 708 р. тут Архангел Михаїл дав єпископу Авранша Святому Оберу завдання
побудувати на скелі церкву. Тричі довелося з'являтися вартовому райських воріт
до єпископа, оскільки той не був упевнений, чи правильно він тлумачив знамення.
І тільки після того, як за однією версією архангел Михаїл постукав йому по
голові перстом, а за іншою пропалив єпископу мечем рясу — Обер наказав
ченцям почати будівництво.
Культ св.
Михайла виник в Італії у V ст., де святий вперше з'явився в печері гори Монте-Гаргано біля міста Монте-Сант'Анджело. За переказами Обер послав до Італії послів,
щоб придбати священні предмети для нової церкви. Повернувшись, посли виявили,
що море відокремило гору від суші.
Відповідно до
вказівки архангела, церква була побудована у формі гроту, що зображує печеру, в
якій відбулася з'ява св. Михайла. Про цю версію легенди свідчать залишки двох
християнських молінь, що відносяться, ймовірно, до VI ст., виявлених на горі
при розкопках. З того часу, за легендою, «в дні Святого Михайла море спадає і
залишає людям відкритий прохід».
Будівництво
абатства велося з XI по XVI ст. Перша церква Каролінгів Підземної Богородиці
була зведена в романському стилі на місці гроту, побудованого Обером.
Протягом багатьох
років острів відбивав неодноразові набіги вікінгів. У 933 р. нормани захопили півострів Котантен, і
острів став стратегічно важливим пунктом на кордоні з Бретанню. Місцева громада
каноніків залишалася єдиною, яка вціліла на узбережжі.
Вільгельм
«Довгий меч» захопив півострів Котантен і Авранш і робив вклади в громаду до
смерті в 942 р.
Громада
каноніків, яка займала гору з VIII ст., була вигнана норманським герцогом
Ричардом I, який звинуватив їх у вільному способі життя та тісному зв'язку зі
світським світом. В дійсності це пояснювалося побоюванням, що ченці встановлять
зв'язок з сусідніми бретонцями, які в ту пору мали натягнуті відносини з
Нормандією, це простежується і в наш час. Тому Річард волів мати справу з
монахами-бенедиктинцями. Так у 966 р. на острові оселилося кілька десятків
ченців, які прийшли сюди з монастиря Сан-Вандрій зі своїм абатом Майнаром, вони
й заснували тут абатство.
У XII ст.
абатство стало одним з центрів паломництва Західної Європи, його вплив і міць
росли. Споруджувалися навіть подоби абатства, наприклад Гора Святого Михайла в
Корнуоллі.
В результаті
розвитку абатства Мон-Сен-Мішель, васал короля Франції, англійський король
Генріх II, стає більш могутнім, ніж його сюзерен. Ця ситуація переростає у
тривалий конфлікт, що триває все XIII століття. У 1204 р. французький король Пилип Август, в армії якого перебували
бретонці, захопив Нормандію, а бретонські солдати спалили Мон-Сен-Мішель.
Особливо постраждала будівля на північній стороні гори.
Оборонні споруди, що були вже в XI ст.,
дозволили витримати облогу 1091 р. Будівництво ґрунтовних оборонних споруд
навколо абатства почалося в 1311 р. В цей же час споруджено стіну і форштадт,
що знаходиться біля підніжжя гори. Потім в абатстві була побудована цистерна
для зберігання води, що дало можливість витримувати тривалу облогу. Хоча у 1425
р. нападникам вдалося підірвати частину укріплень, повного успіху їм не вдалося
домогтися.
У період Столітньої
війни гору обороняли 119 лицарів. У цей час були побудовані перші бастіони.
Англійцями, які намагалися безуспішно в 1434 р. взяти Мон-Сен-Мішель за
допомогою артилерії, були залишені бомбарди, виставлені зараз перед другими
міськими воротамі. 16 червня 1450 р. англійці пішли з острова Томблен, що
означало перемогу обложених. У 1524 р. для захисту входу в місто інженером Габріелем
дю Пуі була побудована башта «Габріель», що забезпечувала великий сектор
обстрілу. Після втрати горою військового значення башту Габріеля деякий час
використовували як вітряк.
У 1470 р. французький король Людовик XI під час
своєї третьої паломницької поїздки в монастир заснував на честь захисників
острова орден Святого Михайла, резиденція якого розташувалася в абатстві.
(Довгий час цей орден був вищою державною нагородою Франції.) Одночасно тут
були споруджені кам'яні клітки, в яких в'язень не міг ні стояти на повний
зріст, ні сидіти, причому він був прикутий до ланцюга, що дзвенів при кожному
русі в'язня.
У 1791 р. ченці покинули монастир, але їм вдалося
врятувати частину манускриптів, які були передані в Авранш. Монастир був
закритий (монахи повернулися на острів тільки в 1966-у), і до 1863 р. острів
використовувався як в'язниця, а острів носив іронічну назву Гора Свободи —
багато в'язнів були політичними противниками правлячих режимів Франції від
Першої республіки і до Другої імперії. Часом тут утримували до півтора сотень
ув'язнених. У будівлі «Діва» розмістилася фабрика з виготовлення солом'яних
капелюхів. Тільки в 1863 р. після компаній протесту в'язниця була ліквідована.
У 1874 р. острів був проголошений пам'ятником
історії. У 1877 р., всупереч протестам прихильників захисту
пам'ятників, була побудована дамба. З 1979 р. монастир, разом з островом і затокою
навколо, знаходиться в списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Мон-Сен-Мішель
— відоме бенедиктинське абатство, побудоване в XI-XVI ст.. Абатство займає площу близько 55.000 м² і являє собою
зразок середньовічного французького укріпленого монастиря. У зв'язку зі
святкуванням тисячоліття чернецтва, в 1969 р. в приміщеннях абатства оселилася
община бенедиктинців, налічує в даний час 7 осіб.
Щодня
проходить служба, в якій можуть взяти участь прихожани і туристи, а сам храм
повернувся до ролі духовного центру, яку він втратив в 1790 р.
І-й нічний переїзд, виїзд о 00.00 год. 799 км – 09 год.
5) готель (прибуття о 10.00 год., поселення
о 12-13.00
год.)
17.05-18.05-19.05. ЛУРД,
УЧАСТЬ У ЗАХОДАХ 61-го МВП
19.05.
НД після закриття МВП виїзд з Лурду о 13.00 год.
Лурд-Каркасон(1
год.)-Монпелье 411 км – 6 год.
00 хв.
Фортеця Каркасон — середньовічний архітектурний ансамбль, розташований у французькому місті Каркассонн на території департаменту Од. Стоїть на правому березі річки Од на південний схід від сучасного міста.
Споруджена між Чорною горою та Піренеями на шляху між Середземним морем та Атлантичним океаном. яка мала важливе стратегічне значення на півдні Франції.
Фортеця веде
свій початок з фортифікаційних споруд гало-римського періоду. Оточена подвійним рядом мурів, довжина яких становить близько
3 км. Над мурами височать 52 вежі. На території міста розташований графський замок та базиліка Святого
Назарія.
1247 р. фортеця була захоплена військом Французького королівства
й тривалий час була важливим форпостом на кордоні з Арагонським
королівством. 1659 р. за Піренейським
договором провінція
Руссійон стала частиною Франції й місто втратило своє стратегічне значення. Прийшла
з часом в занепад.
1849 р. французький уряд вирішив зруйнувати фортифікаційні
споруди, проте це рішення викликало значний спротив місцевого населення. З
часом уряд скасував своє рішення, й 1853 р. розпочалася реконструкція, яку було
завершено в кінці XIX ст. З 1997 р. входить до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
19.05. НД Монпелье Пляж
6) готель
20.05. ПН Монпелье-Лаванья 567 км – 7 год. 00 хв., зупинка 50 хв.
20.05. ПН
Лаванья Пляж
7) готель
21.05. ВТ Лаванья-Сіена(4
год.)-Рим 490
км – 14 год. 00 хв.
Сієна — місто в італійському
регіоні Тоскана, адміністративний центр однойменної провінції. У Середньовіччя — столиця Сієнської республіки, осередок
мистецького життя епохи треченто.
Добре
збережений середньовічний центр Сієни охороняється ЮНЕСКО як пам'ятник Світової спадщини.
Сієнський собор на
честь Успіння Пресвятої Діви Марії —
головна церква Сієнської республіки, найважливіша пам'ятка італійської готики.
Згідно з середньовічними легендами, в давні часи на місці собору стояв храм Мінерви, у Середньовіччі якого
було споруджено християнську базиліку, і вже 913 р. тут була резиденція єпископа. 1058 р. в базиліці відбувся синод, де Папою Римським був обраний папа Микола II.
У 1196 р. гільдії каменярів
собору, було поручено будівництво нового собору. Будівництво розопочалось зі зведення трансепту в напрямку «північ-південь». Згідно з
первісним планом, до трансепту було повинно додати значно більшу споруду власне
самого собору, проте цей план не був втілений. Вперше про витрати на
будівництво було внесено до книги витрат Сієни в грудні 1226 р. Гроші було витрачено на придбання білого та чорного мармору.
У 1264 р. купол собору було вкрито свинцем майстром Россо Паделлайо. У 1313 р. було зведено дзвіницю, висота якої сягає 77 метрів.
У 1339 р. було прийнято рішення про збільшення розміру собору майже
вдвічі. Для цього було заплановано спорудити нові центральну, праву та ліву нави перпендикулярно до існуючої нави. Будівництво було розпочато під керівництвом Джованні д'Агостіно,
який більше був відомий як скульптор. Будівництво було зупинено через Епідемію
бубонної чуми в 1348 р. Після цього роботи вже більше не
відновлювались, адже вже на початку будівництва були виявлені помилки в
проекті. Сьогодні залишки цієї недобудови у вигляді зовнішніх стін видно на
південь від Собору. Незавершена підлога споруди зараз використовується як стоянка для
автівок та музей.
В 1357 р. роботи по завершенню будівництва собору було відновлено і в 1370 р. будівництво закічилося.
У 1870 р. вогонь знищив дерев'яний зовнішній купол та
частину дерев'яного даху центрального нефу собору, які були пізніше відновлені.
Собор,
збудований на підвищеному фундаменті у вигляді латинського хреста, вміщує три
нави. Зверху встановлено гексагональний купол.
Фасад споруди
оздоблено білим мармуром з додаванням червоного сієнського мармуру та зеленого мармуру з району Прато. Дзвіниця спроектована в
романскьму стилі, прикрашена білим та зеленим мармуром та 7 рядами монофорів. Завершена в 1313 р. Висота становить 77
метрів.
Над хором собору знаходиться Вітраж, виготовлений
Дуччо ді Буонінсеня в 1287–1288 рр., є найстарішим в Італії. Вітраж в
Соборі є лише копією оригіналу, який знаходиться в Музеї Будівництва собору
Сієни. Коло вітражу розділено грецьким хрестом на 9 частин. В центральній
частині зображено Мадонну в оточенні 4 янголів.
Інкрустована мармуровою мозаїкою, підлога є
однією з найбільш багато прикрашених такого роду підлог в Італії. Мозаїка
вкриває всю підлогу собору.
В інтер'єрі собору відзначаються
виняткова за художньою виразністю мозаїчна підлога, пишно декорована кафедра
роботи Нікколо
Пізано та статуя Івана Хрестителя роботи Донателло. Деякі з
художніх скарбів Дуомо — наприклад, знаменита «Маеста» Дуччо й вітражі за ескізами Чімабуе — нині
прикрашають соборний
музей.
8) готель, прибуття до Риму о
23-00.00 год.
22.05. СР виселення з готелю о 7.00 год. без сніданку,
проїзд метро
(квитки 5 евро на добу, весь громадський
транспорт, в т.ч. метро)
РИМ
(Аудієнція з ПАПОЮ, вимога – бути з 9.00), на вході «рамка»
22.05.
РИМ (екскурсія, вільний час, збір біля базиліки
Святої Софії)
ІІ-й нічний переїзд Рим-Вінеція з 00.00 год. 529 км – 06 год.
23.05.
ЧТ Вінеція (прибуття корабликом – квитки 10
евро)
9) готель, поселення о 22-23.00 год.
24.05. ПТ Вінеція-Будапешт – 703 км – 08 год. 00 хв.
24.05. ПТ
Будапешт (екскурсія та
вільний час)
ІІІ-й нічний
переїзд
25.05. СБ Будапешт-Львів 574 км – 12 год., т.ч. зупинка, кордон
25.05. СБ
Львів – прибуття
о 12.00 год.
Немає коментарів:
Дописати коментар